Поняття нації. Нація і
націоналізм. Нація етнічна і політична
Мета: поглибити й
систематизувати знання учнів про історично сформовані спільноти людей;
сформувати в
учнів розуміння розмаїття спільнот людей, що живуть на Землі;
ознайомити
учнів з розвитком національного питання і форм міжнаціональної інтеграції
в Україні;
показати позитивні і негативні явища
націоналізму;
виховувати
негативне ставлення до національних і міжнаціональних конфліктів,
толерантне відношення до людей іншої нації, релігії, поглядів.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: бесіда з
елементами дискусії.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент уроку
II.
Актуалізація опорних знань
Дописати, яких принципів демократії не вистачає в цьому
переліку:
1.
Політична свобода
2.
?
3.
Виборність органів влади та постійний
зв’язок із ними
4.
Поділ влади
5.
Ухвалення рішень більшістю з
обов’язковим дотриманням прав меншості.
6.
?
Розкрийте поняття цих принципів
1.Наведіть приклади прямої та
представницької демократії у нас в країні.
2.Що таке плебісцит?
3.Назвіть, які виборчі системи є
в Україні?
4.Які є типи виборів в Україні?
5.Що таке абсентеїзм?
6.Назвіть функції ЗМІ
7.Що таке цензура?
8.На які види поділяють усі ЗМІ?
Охарактеризуйте інформаційний
простір в Україні.
III.
Мотивація навчальної діяльності
Скажіть, про що вам нагадують ось
оці етапи:
АКАДЕМІЧНИЙ
КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ
ПОЛІТИЧНИЙ (ВИЗВОЛЬНИЙ)
Скажіть, а чи тотожні поняття
етнос=народ нація, які знаки рівності ми повинні поставити між цими поняттями
Учням
пропонується пригадати з курсу історії визначення поняття «етнос», «нація»,
«міжнаціональні відносини», «міжнаціональні конфлікти», «націоналізм»,
приклади з історії прояву крайнього націоналізму (фашизм, шовінізм,
расизм, геноцид).
Проблема уроку:
— Чи можемо ми
назвати себе нацією?
IV.
Вивчення нового матеріалу
Презентація з поясненнями вчителя
►► Етнос: його основні ознаки та
особливості
.
Етнос — стійка сукупність людей, що історично склалася на певній території,
яка має загальні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а
також усвідомлює свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.
|
|
|
Етнос
|
|
|
|
↓
|
|
↓
|
|
↓
|
|
Плем’я
|
|
Народність
|
|
Нація
|
Нація — історично сформована спільнота людей, якій притаманні спільні
економічне життя, мова, території, певні ознаки психології, які виявляються в особливостях
її культури, мистецтва та побуту.
|
|
|
|
|
|
Ознаки нації
|
|
|
|
|
|
|
↓
|
|
↓
|
|
↓
|
|
↓
|
|
↓
|
|
↓
|
|
Єдина раса
|
|
Мова
|
|
Релігія
|
|
Звички
|
|
Цінності
|
|
Солідарність
|
►► Націоналізм. Міжнаціональні
конфлікти та шляхи їх подолання
Націоналізм — ідеологія і політика, основу якої складають
ідеї національної винятковості і переваги, прагнення до національної
замкнутості, місництва, недовіра до інших націй.
Яскравий прояв
націоналізму в сучасному світі продемонстрував німецький фашизм, що призвів
світ
до Другої
світової війни 1939-1945 рр. Синонімами фашизму стали терміни «расизм»,
«нацизм»,
«шовінізм»,
«геноцид», «Голокост».
Запитання
— Як на вашу
думку, чи можна вважати національне питання однією з причин розпаду СРСР?
Міжнаціональний конфлікт — одна із форм відносин між
національними спільнотами, що характеризується станом взаємних претензій,
відкритим протистоянням етносів, народів і націй, які мають тенденцію до
наростання протистояння аж до збройних зіткнень.
Завдання
— Назвіть
причини міжнаціональних конфліктів.
Причини міжнаціональних
конфліктів
1. Ускладнення
соціально-економічного розвитку країн світу, відчутне відставання багатьох з
них.
2. Непродумана
або відверто екстремістська політика низки державних діячів.
3. Колонізація
населення інших країн.
4. Помилки і
прорахунки керівництва ряду країн у розв’язанні національних питань.
Види міжнаціональних конфліктів
1. З приводу
спірних територій.
2. Через
вигнання народу зі своєї території і повернення депортованого народу на свою
історичну батьківщину.
3. Через
довільну зміну адміністративних кордонів.
4. Через
насильницьке включення території народу до сусідньої держави.
5. Між етнічною
більшістю і компактною меншістю (корінна національність).
6. З приводу
відсутності у народу власної держави або розподілу його території між іншими
державами.
Типи міжнаціональних конфліктів
1.
Державно-правові (незадоволення правовим становищем нації, прагнення власної
державності,
конфлікт
з владними органами держави, у складі якої перебуває нація).
2.
Етнотериторіальні (визначення кордонів нації).
3.
Етнодемографічні (захист прав корінної національності).
4.
Соціально-психологічні (зміна способу життя, порушення прав людини).
Шляхи розв’язання міжнаціональних
конфліктів
1. Усвідомлення
усіма людьми неприйнятності насильства, вироблення поваги до національних
почуттів
всіх етнічних
груп.
2. Провадження
лояльної, продуманої політики з урахуванням інтересів усіх народів і
народностей.
3. Створення
ефективно діючих міжнародних комісій, рад, інших організацій для мирного
розв’язання
національних суперечок.
4. Надання
національно-культурної автономії усім бажаючим національним меншинам, що
дозволить їм
зберегти свою
мову, культуру, релігію і традиції.
Шляхи врегулювання
міжнаціональних конфліктів
1. Визнання
міжнаціональних проблем і розв’язання їх шляхом продуманої національної
політики.
2. Використання
економічних важелів для нормалізації ситуації.
3. Створення
культурної інфраструктури консенсусу, дотримання принципу паритетності у
разі
призначення
людей різних національностей на державні посади, підтримка національної
культури.
►► Формування української
політичної нації
Аналіз
історико-політичного контексту формування української національної ідентичності
дозволяє
розглянути
специфіку сучасної національної ідентичності та перспективи поширення
загальнонаціональної
ідентичності на громадян України, що мають різні етнічні,
мовно-культурні,
регіональні,
конфесійні ідентичності тощо. Особливу увагу приділено потребам
формування
української
загальнонаціональної ідентичності, виходячи з вимог забезпечення національних
інтересів
України:
зміцнення державної і національної єдності, забезпечення міжетнічного миру,
суспільної
інтеграції
представників етнічних спільнот, розвитку унікальних етнічних ідентичностей в
контексті
цілісної
загальноукраїнської ідентичності, ліквідації загрози сепаратизму.
Проблема
становлення єдиної національної ідентичності громадян України є однією з
визначальних
для українського суспільства та для подальшого формування його як повноцінної
нації.
Політичний
контекст проблематики (необхідність збереження цілісності держави та її
зміцнення,
становлення
громадянського суспільства, знаходження місця країни у системі культурних
і
геополітичних
координат тощо) зумовлює необхідність вироблення адекватної політики щодо
кризових явищ,
помітних в українській національній ідентичності. Теоретичні та практичні
дослідження
безпосередньо стосуються проблем зменшення потенціалу сепаратизму,
залучення до
державотворчого процесу представників усіх етнічних груп, зміцнення
можливостей
держави у
справі протистояння зовнішньому тискові.
Складовою
частиною політичної діяльності держави, покликаною регулювати міжнаціональні
відносини в
різних сферах
життя суспільства, є національна політика.
Українська
національна ідентичність проходить складний і суперечливий процес становлення.
Нині її
ознаками є
амбівалентність суспільної свідомості, брак консенсусу стосовно базових
цінностей,
етнопсихологічні
та мовно-культурні деформації у свідомості.
Таку ситуацію ускладнюють:
• розриви у загальнодержавному комунікативному просторі внаслідок
суперечностей у мовній,
ідеологічній сферах; брак історичних знань або їх викривлене тлумачення і,
як наслідок цього,
слабкість ідеологічної основи для формування національної
ідентичності;
• деформація національної і громадянської свідомості, соціальної
структури суспільства та
невиразність соціальної ідентифікації в умовах ослаблення суспільства та
складових його частин.
Отже, на сьогодні в Україні
недовикористано ресурси для формування та зміцнення сприятливої
для суспільства, держави цілісної
національної ідентичності. Тут існують такі пояснення:
по-перше, недооцінювання з боку
державної влади цього явища; по-друге, надмірний вплив в
Україні тих політичних сил, які
виступають за консервацію наявного «постколоніального» стану ідентичностей.
Серед основних
(фундаментальних) інтересів української держави і політичної нації мають бути:
збереження
територіальної цілісності, національної, культурної, мовної тощо самобутності;
подальша
консолідація
всередині суспільства і нації; рівноправні і повноцінні відносини з іншими
державами і
націями.
Таким чином, визрівання єдиної національної ідентичності за збереження й
розвитку
етнічних,
культурних тощо ідентичностей усіх спільнот спроможне значно сприяти зміцненню
державної
єдності країни,
суспільства, істотно посилити державу. Це, у свою чергу, дозволить посилити
сприйняття
української держави як «своєї» серед представників різних етнічних груп;
зменшити або
нівелювати
можливість виникнення сепаратистських тенденцій серед етнічних груп
компактного
розселення в
Україні; задіяти повною мірою потенціал усіх громадян України. Досягнення таких
цілей
повністю
відповідає інтересам України.
IV. Підсумок уроку
Завдання
Прочитайте
фрагмент казки Є. Шварца «Дракон» і сформулюйте свою думку стосовно даної
ситуації.
«Отже, коли
лицар Ланцелот прибув у місто, поневолений жорстоким Драконом, він, на свій
подив,
почув про
доброту Дракона. По-перше, під час епідемії холери Дракон, дихнувши на озеро,
скип’ятив у
ньому воду.
По-друге, він позбавив місто від циган. «Але цигани — дуже милі люди», —
здивувався
Ланцелот. «Що
ви! Який жах! — вигукнув архіваріус Шарлемань. — Я, правда, в житті своєму
не
бачив жодного
цигана. Але я ще в школі проходив, що це люди страшні. Це волоцюги за своєю
природою,
по крові. Вони
вороги будь-якої панівної системи, інакше вони жили б де-небудь, а не бродили б
туди-сюди.
їх пісні
позбавлені мужності, а ідеї руйнівні. Вони крадуть людей. Вони проникають
всюди».
— Яку оцінку ви дали даній ситуації?
Коментар. Зверніть
увагу, що хоча архіваріус ніколи сам не бачив циган, але він не сумнівається в
їх
негативних
якостях. Для нього навіть реальний Дракон краще від міфологічних циган.
Але
найголовніше,
що джерелом інформації про «циганську загрозу» був сам Дракон. Саме таким чином
і
складаються
негативні стереотипи в масовій свідомості.
Тестування
1. Розташуйте
етнічні спільноти у порядку їх історичного розвитку.
А Народність;
Б рід;
В клан;
Г плем’я;
Д нація.
2. За якими
ознаками можна визначити сучасну націю?
А Єдина територія;
Б спільна мова;
В специфіка господарської
діяльності;
Г духовна єдність;
Д кровно-родинна спорідненість.
3. До історично
сформованих груп людей належать:
А народності;
Б класи;
В держави.
Відповіді: 1 Б,
В, Г, А, Д; 2 Д; 3 А.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати
електронну презентацію «Національні проблеми України».
Немає коментарів:
Дописати коментар