Історія України

Проблемна тема: "Нестандартні та інтерактивні форми роботи на уроках історії та правознавства"
Нестандартний урок з історії України

Тема: "Я люблю Україну"

Мета: ознайомити учнів з видатною датою в історії України: проголошенням Акту

 Злуки УНР та ЗУНР. Розкрити значення цієї події для українського народу. Розвивати вміння узагальнювати та характеризувати історичні процеси. Виховувати патріотизм, шанобливе ставлення до цінностей свого народу.  

Відео презентація №1

1 учениця:

Ой ти, ненька-Україна,

Я тебе кохаю,

В свiтi кращої країни

Я не знаю.

Чорне море, степ широкий,

Зеленi Карпати,

I пiд небом синьооким

Стежина до хати.

 2 учениця:

Ой ти, сонечко ласкаве,

Свiти Українi,

Бiльше щастя, бiльше слави

Для дочок i синiв.

Вони вчора, позавчора

На Днiпрi i в полi

Через працю, через горе

Добувались волi.

2 учениця

Ой ти, ненька-Україна,

Я тебе кохаю,

В свiтi кращої країни

Не шукаю.

Чорне море, жовте поле,

Зеленi Карпати,

I не зможу я нiколи

Iншу покохати.

Ведуча1:

 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини.

Ведуча 2:

І сьогоднішнє свято – це свято об’єднання людей, що живуть на цій землі.

Вчитель:

22 роки  наша держава незалежна і самостійна. І якими б не були протиріччя, що виникають інколи в нашому житті, всіх нас об’єднує щира і незмінна любов до нашої рідної батьківщини – України!

Країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер незалежність, конституцію,свої державні символи: герб. прапор, гімн, які уособлюють її історію, її сутність.

Ведуча1:

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття ,в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави !

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір-

Внесіте прапор вільної Держави!

(прапор, гімн)

Вчитель:

В історії кожної нації є дати згадка про які змушує в єдиному пориві битися мільйони сердець цілого народу. Одним з таких свят для України є відзначення Дня Соборності.

(відео «День Соборності»)

 22 січня цього року Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України.»

Ведуча2:

Шановні друзі!  Ми вас вітаємо зі знаменною датою, святом нашої держави, з днем Соборності України! Нехай ті слова, які пролунають сьогодні дійдуть до вашої душі, наповнюють кожен куточок вашого серця гордістю за нашу країну нашу Батьківщину, нашу Україну!

ФАНФАРИ

Хлопчик:

Мені сестричка нині розказала,

Що колись давно (я добре знаю) —

У зимовий ранок засіяло

Сонце волі у моєму Краю.

Вийшли люди на майдан Софії,

Де колись лунала княжа слава

Хтось сказав: "Сповнились наші мрії!

Україна вільна вже Держава!"

Хтось сказав, і всі почули люди,

З Києва аж по самі Карпати:

"Україна є, була і буде!

Вже її нікому не здолати!

Ведуча1:

            Що ж відбулося на майдані біля Софії 22 січня? Повернемося з вами в далекі історичні часи. Згадаємо свою історію. Бо без минулого не може бути майбутнього.

(відео «Акт злуки УНР та ЗУНР») 5 хв.

Вчитель:

Шановне зібрання! День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. І по сьогоденні Схід і Захід єдині. Ми, українці, вільні, єдині і своїй незалежній Україні!

Ведуча 2:

День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

Ведуча 1:

            Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Учень 1:

 Рідна матір, Україно!

Подивись, твої сини

Вже посіяли Свободу,

Вже колосяться лани.

Ті, із кого кепкували,

Насміхались, як могли,

Знов народом гордим стали,

Більш вони вже не хохли,

Не лакузи, не примари,

А герої та борці.

Учень2:

Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми – народ - великолюб.

Учень 3

Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

Учень 4:

 Хай собори на руїні

Стануть там, де Ти прорік.

Незалежній Україні –

(Діти в залі разом з ведучими)

Разом – Слава нині і повік!

Вчитель:

Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

(пісня «Україна»)

Вчитель:

Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю, прагненням до створення незалежної держави. Вінцем цих прагнень стало возз’єднання Східної і Західної України. Воно визрівало віками страждань і поневірянь і дійшло аж до 20 століття.

 Боротьба за Українську самостійну соборну державу – найбільш яскрава сторінка історії визвольних змагань українського народу. За волю і незалежність України загинули десятки тисяч кращих українців. Реалізувалися мрії багатьох поколінь нашого народу про об’єднання в єдину соборну державу.

Виходять дівчинка з колосками в руці, хлопчик-козак, хлопчик воїн радянської армії, в’язень, тримають свічки в руці.

1 хлопчик:

Нам воля з тобою нелегко дісталась ...

2 хлопчик:

„Без бою!...” – не скаже ніколи ніхто

3 хлопчик:

Ця битва кривава віками тривала!

За волю мільйони синів полягло.

Дівчинка

З настанням зими нам весна посміхнулась

„О Боже! Прийми всенародний уклін

Хлопчик 1:

Надії Вкраїни омріяні збулись

Сьогодні встаємо назавжди з колін.

Хлопчик 2:

 Впродовж віків історію держави

Творила нація в піснях і боротьбі

І зародилась в вогняній заграві

Єдина Україна, як доля на крилі,

Дівчинка:

Щоби у леті подолати злами

Щоб з горя сліз не було на щоці.

І сколихнулися серця народу

 Проти свавілля, голоду й терпінь.

Хлопчик 3:

Знедолені, піднялись за свободу

Під сяйвом синьо-жовтих прапорів,

У сонці правди, злагоди і злуки

Соборність України люд зустрів...

Вчитель:

            Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння, голод і смерть.

Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Пом’янемо їх, за українською традицією хвилиною мовчання, шматочком хліба та запалено свічею пам’яті.

(відео «Свічка пам’яті»)

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведуча 2:

            Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Виступ малечі:

Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українцi

Й українських предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

Все, що рiдне, хай нам буде

Найдорожче i святе.

Рiдна вiра, рiдна мова.,

Рiдний край наш над усе!

Щоб про це ми не забули

Нi на хвилю, нi на мить,

Хай Господь святий iз неба

Нас малих благословить.

(пісня «Я краплинка твоя»)

Ведуча 1:

            У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.

Ось вона сучасна гордість нашого часу!

(відео «Best of Ukraine»)

Ведуча 2:

            Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Ведуча1:

А чи можна нам довіряти долю України, чи добре ми засвоїли її уроки історіі, чи добре ми знаємо свою культуру, свої звичаї ?  І зараз ми це перевіримо у цікавій пізнавальній грі «Я люблю Україну»

(КОНКУРС) – додаток № 1

Вчитель:

            Україна повинна жити, процвітати, розвиватись. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам!

Ведуча2:

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.  

  

Ведуча 1:       

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Вчитель:

Велична і свята, моя ти Україно,

лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

(пісня-відео «Україна»)

Додаток №1

КОНКУРСНА ПРОГРАМА

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

2 читець.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну .

І сьогодні будуть доводити свою любов до України дві команди.

1 – команда «Козацька старшина», яка представляє найрозумніших вчителів нашої школи.. Привітаємо! Ця команда представлена в синьому секторі залу.

2- команда «Козаченьки»», яка представляє найкращих учнів Мар’ївського НВК, зі своїм капітаном – Тимошенко Яною. Привітаємо! Ця команда представлена в жовтому секторі.

Наша гра має 4 раунди, в кожному раунді команда отримуватиме за правильні відповіді та завдання бали. За загальною сумою отриманих балів, буде визначено переможця сьогоднішньої гри. Людиною, яка буде підраховувати бали буде сьогодні наш директор.

Якщо українці радіють – вони співають, якщо українці сумують – вони теж співають, а якщо українець співає він просто живе

 І так розпочинаємо – 1 раунд  - ми будемо говорити про золотий фонд нашої культурної та історичної спадщини.

Відео-конкурс

відео 1 : Назвіть історичну і архітектурну пам’ятку України, яку  ви бачите на відео?

1 команді – Хотинська фортеця

2 команда – Кам’янець – Подільська фортеця.

(за кожну правильну відповідь 1 бал)

відео2: Назвіть назву художнього фільму, режисера та історичну подію, яка висвітлена в фрагментах з художніх фільмів (за кожну правильну відповідь – 1 бал)

1 команда – «Вогнем і мечем», Єже Гофман, Національно-визвольна війна українського народу.

2 команда – «В бой идут одни старики», Василь Биков, ВВв.

відео3: Назвіть автора поезії і відому людину, яка читає цю поезію.

(за кожну правильну відповідь 2 бали)

2 раунд

«Так чи ні» (один бал за  правильну відповідь)

• чи вірите ви, що бондар – це майстер, який кує метал і виготовляє з нього різні предмети. (ні)
• вірите чи ні, що на Запоріжжі росте дуб висотою 36 м, товщина стовбура – 6,5 м? (так)
• Чи вірите ви, що найбільшу їстівну мапу розміром 3 на 4 м створили в м. Кременчуці? (так)
• Чи вірите ви, що  в с. Чаплинці (селище в Херсонській області) виростили гарбуз вагою 400 кг?(ні)
• Чи вірите ви, що найбільший кавун рекордсмен виростили в Голій Пристані на Херсонщині? Важить він майже 30 кг. (так)
• Чи вірите ви, що тваринний світ рослин нараховує близько 45 тис. видів?(так)
• Чи вірите ви, що в Сорочинцях на Полтавщині поставлено незвичайний пам’ятник картоплі? (ні)
• Чи вірите ви, що в Закарпатті є річка з назвою з двох літер?(так – Уж)

3 раунд

«Наша гордість»

Завдання команди полягає в тому, що вони за одну хвилину повинні відгадати прізвища видатних людей України за підказками капітана. Хто відгадає більше прізвищ, той і отримає 3 бали, а хто менше – 1 бал.

Капітани отримайте листівки з прізвищами.

1 команда:

1. Леся Українка

2. Михайло Грушевський

3. Ані Лорак

4. Михайло Поплавський

5. Ярослав Мудрий

6. Яна Клочкова

7. Сидір Ковпак

8. Валерій Лобановський

9. Іван Котляревський

10. Святослав

11. Іван Сірко

12. Богдан Ступка

13. Данило Галицький

14. Софія Ротару

15. Павло Чубинський

16. Нестор Махно

2 команда:

1. Марко Вовчок

2. Микита Хрущов

3. Тіна Кароль

4. Андрій Данилко

5. Володимир Великий

6. Андрій Шевченко

7. Степан Бендера

8. Леонід Каденюк

9. Панас Мирний

10. Княгиня Ольга

11. Петро Сагайдачний

12. Олександр Довженко

13. Богдан Хмельницький

14. Павло Зібров

15. Михайло Вербицький

16. Леонід Кравчук

 4 раунд

Якщо українці радіють – вони співають, якщо українці сумують – вони теж співають, а якщо українець співає він просто живе.

«Українська пісня – душа України»

Вгадати українську пісню за першими її нотами (за кожну вгадану пісню два бали)

Урок з історії України 5 клас з використанням ІКТ

Тема: Речові історичні джерела. Музеї.

Мета: дати дітям початкові уявлення про історичні речові джерела, з'ясувати роль археології при вивченні минулого. Ознайомити учнів з музеєм, як із закладом для зберігання та демонстрації історичних джерел. Дати знання про види музеїв. Пояснити значення слів «експонат», «реставрація». Ознайомити учнів з професією «екскурсовод». Провести віртуальну екскурсію по музеям рідного краю. Розвивати  зв’язне мовлення, уміння висловлювати своє відношення та враження від побаченого. Виховувати інтерес до історії свого народу, рідного краю, здатність відчувати зв’язок сучасності з минувшиною, викликати зацікавленість і бажання створити музейний куточок в історичному кабінеті.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.       Перевірка домашнього завдання.

1)      Робота біля інтерактивної дошки Smart

Продовжити речення:

Історія це…

Усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження називається…              

Письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки , які допомагають у вивченні історії називаються історичними…

2)      Робота з картками (сердечки)

3)      Згрупувати історичні джерела (на дошці Smart)

4)      Навести приклади усних історичних джерел.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).

Що це за старовинна виставка сьогодні в нашому кабінеті? Як ви гадаєте, чи мають ці речі

відношення до історії нашого села? Що вони нам можуть розповісти? Як ми їх можемо

 назвати з точки зору історичної науки? (історичні джерела). А до яких видів історичних 

джерел ми їх віднесемо? (до речових). А чи місце всім оцим речам в закутку? Як ви

 гадаєте де їм місце і чи потрібно все це зберігати?

Сьогодні ми на уроці познайомимося з речовими джерелами, та їх роллю у вивченні історії.

Дізнаємося цікаве про науку, яка допомагає істориками вивчати минуле за речовими 

джерелами (археологією) та дізнаємося, хто такі археологи.  Здійснимо цікаву подорож до 

музеїв,  де зберігаються та демонструються історичні джерела. Також ми дізнаємося, які є 

музеї. Вивчимо нові терміни, пов’язані з темою нашого уроку. Розвиватимемо своє 

мовлення, будемо вчитися висловлювати своє відношення до почутого і побаченого на 

уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

    Давайте підійдемо до експозиції – виставка на показ різних предметів – «Археологічні 

матеріали». Подумайте, а де можна знайти такі речі?

Речі та будівлі оточують людину віддавна. Проте не всі зі стародавніх споруд і предметів

 витримали випробування часом. Сонце й буревії, війни та будівництво руйнують і

 старовинні палаци, і стіни фортець, і прадавні поховання людей. Досліджувати сховані під

 землею і під водою речі, споруди, інші рештки діяльності людини допомагає археологія.

Археологія — наука, що вивчає минуле за історичними джерелами.

Пошуком різних історичних джерел займається археолог.

 (Учні записують визначення понять в зошити.)

Працюємо з текстом підручника. Коментоване читання.

Етапи коментованого читання:

Ставимо завдання – про що ми маємо дізнатися.   

Читання вголос учнем, інші слідкують.

Читання мовчки усіма, розбір незнайомих слів.

Обговорення прочитаного – про що дізналися.

Пропоную поглянути, як працюють археологи (ВІДЕО)

                Щоб не загубити всі історичні джерела і продемонструвати все, що надбали наші 

далекі предки люди створили спеціальні заклади для зберігання і демонстрації джерел, які 

мають назву МУЗЕЙ.

   Підніміть руки, хто був в музеї. А в яких музеях ви були? Що ви там бачили?

Так існує дуже багато музеїв (види музеїв). Слайд-шоу

Запис терміну «експонат» в зошити.

В кожному музеї є людина, яка знає про музей, про кожен експонат все. Ця людина має 

надзвичайну професію – екскурсовод. А також є така професія

«Реставратор», така людина займається реставрацєю - відновленням старих речей.

       Зараз ми відправимося на екскурсію в музей. Але треба спочатку з’ясувати, як треба 

поводити себе в музеї.(мультфільм)

Вірш: Ви не знали , що в музеї

           Є неписаний закон

           Він суворий мов дракон

           Хто торкнеться експоната,

           Чи подряпає картину –

            То за це таку дитину

            В фонд музейний без витрат

            Заберуть , як експонат.

Фізхвилинка

А зараз ми вирушимо на екскурсію по музеях рідного міста.

(Відеоподорож)

Музей ретроавтомобілей

Музей історії зброї

Національний заповідник Хортиця

V. Закріплення матеріалу.

Завершіть речення:  «Історичними джерелами можуть бути...»

Що знаходять археологи?

Навіщо люди створюють музеї?

Поясніть, чому  історичні джерела  називають  «слідами  минулого»  або

«мимовільними свідками часу».

Яка роль археології у вивченні найдавнішого минулого?

Підберіть синоніми д о слова «музей».

VI. Підсумок уроку.

- Чи сподобалося вам в музеї?

-Хто хотів би стати екскурсоводом, археологом? Чому?

-Чи хотіли б побувати в інших музеях?

 Домашнє завдання

ТЕСТИ з історії України 11 клас до теми: " Україна на початку Другої світової війни (1939-1941рр.).
Можна використовувати під час перевірки домашнього завдання, або закріплення матеріалу (комбінований урок)

1.    Пакт «Молотова-Можнаібентропа» був підписаний:

а) 27 жовтня 1939 року

б) 12 вересня 1939

в) 23 грудня 1939

г) 23 серпня 1939 р.

2.    Що стало окремою частиною радянсько-німецького договору:

а) додаткова угода

б) таємний протокол

в) унія

3.    Назвіть місце розстрілу польських офіцерів після окупації радянськими військами Польщі. Коли це відбувалось? (квітень-травень 1940 р.)

4.     Львів був зайнятий радянськими військами:

а) 28 червня 1940 р.

б) 22 вересня 1939р.

в) 14 вересня 1939 р.

5.    Яке ідеологічне обґрунтування мало радянське керівництво щодо агресії проти Польщі?

а) захист життя і майна населення Західної України і Західної Білорусії

б) звільнення територій, що зазнали агресії фашистської Німеччини

в) завершити возз'єднання західних українців у складі єдиної держави

6.     Який договір було підписано між Німеччиною та СРСР після окупації Польщі і коли?

а) Договір про дружбу і державні кордони 28 вересня 1939 р.

б) Пакт «Молотова-Рібентропа» 23 серпня 1939р.

в) Акт про відновлення Української Держави 30 червня 1941р.

7.    Коли радянські війська Південного фронту під командуванням Жукова перейшли Дністер і встановили контроль над територіями Бессарабії та Північної Буковини?

а) 28 червня 1940 р.

б) 29 березня 1939р.

в) 9 червня 1940р.

8.    Коли було утворено Молдавську РСР та Чернівецьку область?

а) 28 червня 1939 р.

б) 29 березня 1939р.

в) 2 серпня 1940 р.

9.    Що таке процес радянізації?

а) створення великих колективних господарств на основі селянських дворів

б) історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг

в) насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя , що було характерним для тоталітарного Радянського Союзу

10.                      Що викликало невдоволення серед населення після приєднання до СРСР?

а) українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських)

б) ліквідація польського держапарату

в) заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, присланих зі Сходу України

11.                      Які дії зустріли підтримку?

а) розгром політичних партій і громадських об'єднань

б) конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості

в) колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об'єднано 15 % господарств)

12.                      Назвіть організацію, яка  стала єдиним рухом опору радянській владі.

а) ОУН

б) НКВС

в) ВНК

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ 11 КЛАСУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Ч. 1

1945-1953 – відбудова

1953-1964 –відлига

1964-1985 – застій

1985 – 1991 – перебудова і розпад СРСР

----------------------------------------------------------------------------------------------------

23 серпня 1939 – підписання пакту «Молотова-Рібентропа» про ненапад та таємного протоколу до нього. Розрахований на 10 років.

Територіальні зміни:

1939: Закарпаття (Карпатська Україна) – Угорщина

            Східна Галичина, Західна Волинь – увійшли до УРСР

            Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина – німецька окупація (до Польського генерал-губернаторства)

1940: Північна Буковина, Хотинщина, Придунайський край (Південна Бессарабія) – ввійшли до складу СРСР

1 вересня 1939р. – початок ІІ світової війни, з нападу на Польщу.

17 вересня 1939 р. – радянські війська вторглися в Польщу.

квітень-травень 1940 р. – трагедія в Катинському лісі.

27 жовтня 1939 р – ухвала Народними зборами Західної України Декларації про входження краю до складу СРСР,включення Західної України до УРСР.

(Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Дрогобицька)

28-30 червня 1940 р. – анексія Радянським Союзом Бессарабії та Буковини.

січень 1941р. – львівський процес над 59 членами ОУН.

Період з 1939 по 1941рр. – ув’язнено 10% населення Зах. України.

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР. Початок ВВв.

23-29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва в районі Луцьк-Броди-Рівне- Дубно

У листопаді в німецькому полоні опинилися 3,6 млн.солдатів і офіцерів.

30 червня 1941р. – створення ДКО (Державний комітет оборони)

Раду з евакуації очолив Д.Жила. Евакуювали до східних областей РРФСР,середньоазіатських республік.

30 червня 1941 р. – «Акт проголошення відновленої Української держави». Створення укр. уряду  УДП на чолі з Я. Стецьком

5, 9 липня 1941 р. – арешт Бандери у Кракові, Стецька у Львові.

15 вересня 1941 – перехід ОУН(Б) до підпільних форм боротьби.

листопад 1941 – початок створення армії Крайова – рух опору в Польщі

6 липня 1941р.- звернення Президії Верховної Ради УРСР до укр.. народу.

11 липня – 19 вересня 1941р. – оборона Києва. Загинув командуючий Південно-Західним фронтом М. Кирпоніс. Трагедія П-З фронту – одна зх. найбільших невдач Червоної Армії в 1941р.

5 серпня -16 жовтня 1941 – оборона Одеси.

30 жовтня 1941р. – 4 липня 1942р. – оборона Севастополя.

Протягом літа-осені 1941 р. – німецькі війська захопили всю Правобережну Україну і більшу частину Лівобережної та Крим. Неокупованими залишилися сх..райони Харківської обл., частина Донбасу, і клаптик кримської землі з Севастополем.

25 грудня 1941 – 2 січня 1942р. – Керченсько-Феодосійська десантна операція

12 травня 1942р. – наступ радянських військ під Харковим.

22 серпня 1942 р – вся Україна була окупована. 13 місяців, замість планованих кількох тижнів.

Окупаційний режим – нещадна експлуатація та пограбування поневолених народів, знущання, терор, масове винещення населення.

Голокост – планомірне й організоване знищення єврейського населення в роки ІІ світової війни.

Колабораціонізм – явище, притаманне періоду ІІ світової  війни. Співробітництво урядів та окремих осіб з окупантами.

Рух опору – національно-визвольний, антифашистський рух проти германських, італійських, японських окупантів, їх союзників і колабораціоністів.

Форми: пасивні, активні

Течії руху опору: радянська, націоналістична, Польська

Окупаційна політика здійснювалась згідно плану "Ост". План «Ост» - план окупаційної політики на території СРСР

За цим планом Україна розглядалась як "лебенсраум" — життєвий простір для німецького народу. Призначенням України було постачання продуктів та сировини "новій Європі". Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню.

Розчленування України:

Дистрикт «Галичина»: Львівська, Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська області (без північних районів); підпорядковувався Польському (Варшавському) генерал-губернаторству

Рейхкомісаріат «Україна»: Рівненська, Волинська, Кам’янець-Подільська, Житомирська обл.;північні райони Тернопільської Вінницької; східні райони Миколаївської; Київська, Полтавська, Дніпропетровська; північні райони Криму та південні райони Білорусії. Центром рейх комісаріату стало м. Рівно.

Трансистрія: території Одеської, Чернівецької, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської утворили нову румунську провінцію.

Військова адміністрація: східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, південь Кримського півострова.

Збройні угрупування українців в складі німецької армії та каральних загонів: Легіон українських націоналістів, Дивізія СС «Галичина», Допоміжна поліція, Охоронна поліція.

25 листопада 1941р. – наказ гітлерівського командування про арешт і страту членів оонівського підпілля.

5-6 грудня 1941 р. – початок контрнаступу радянських військ під Москвою – перша поразка німецьких військ.

Весна 1942 р. – створення з’єднання партизанських загонів Сумської області під командуванням С. Ковпака

20 червня 1942 р. – створення Українського штабу партизанського руху.

14 жовтня 1942 р. – створення УПА

19листопада 1942р. – початок контрнаступу рад.військ під Сталінградом.

18 грудня 1942р. – вступ рад.військ у межі України.

грудень 1942 – звільнення першого нас. пункту  на території УРСР с. Півнівка

29січня – 18 лютого 1943 р. – наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу.

2 лютого-6 березня 1943 – звільнення Харкова та сх..частини Донбасу.

19 лютого 25 березня 1943 – утрачено Харків і півн-сх.част.Донбасу

17-25 липня 1943- Ізюмсько-Барвінківська операція

17 липня-2 серпня 1943 – Міуська операція

3-23 серпня 1943 – Бєлгород-Харківська операція

13 серпня – 22 вересня 1943 – тДонбаська операція

26 серпня – 1 жовтня 1943 – Чернігівсько-Прип’ятська опрація

26 вересня-5 листопада 1943 – Мелітопольська операція

10-14 жовтня 1943 – Запорізька операція

жовтень 1943- Дніпропетровська операція

31 жовтня – 11 грудня 1943- Керченсько – Ельтигенська операція

12 червня – поч..жовтня 1943 р. – Карпатський рейд С. Ковпака.

21-25 серпня 1943 р. – ІІІ надзвичайний великий збір ОУН-Б. Головою призначено Р. Шухевича

5 липня 1943 р. – початок Курської битви

Серпень – грудень 1943 р. – битва за Дніпро

6 листопада 1943 р. – звільнення Києва

січень 1944 – Житомирсько-Бердичівська операція

24 січня 1944 – початок Корсунь-Шевченківської операції

лютий 1944 – Рівненсько-Луцька

30-31 січня 1944 – поч.. Нікопольсько-Криворізької

4 березня 1944 – поч.. Проскурівсько- Чернівецької

5 березня 1944 – Умансько-Ботошська операція

березень 1944 – Одеська операція

8 квітня 1944 – Кримська операція

13 липня 1944 – Львівсько-Сандомирська

20 серпня 1944 – поч.. Ясько-Кашинівської

жовтень 1944 – Карпатсько-Ужгородська

8 жовтня 1944 – звільнено останній нас. пункт УРСР ст. Лавочне

січень-липень 1944р. – формування Української головної визвольної ради (УГВР)

28 жовтня 1944р. – звільнення Закарпаття

1944 – масова депортація з території України та Криму кримських татар, греків, болгар, вірмен.

9 травня 1945-День Перемоги над фашистською Німеччиною

2 вересня 1945 р. – закінчення ІІ світової війни

26 квітня 1945 – на конференції в Сан-Франциско Україна увійшла до складу ООН як член-засновник

26 червня 1945 – радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до Радянської України.

16 серпня 1945 р.- договір між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон

1946-1947 – голод на Україні

березень 1946 – собор Української греко-католицької церкви у Львові скасував унію греко-католицькоїцеркви з Римом і підпорядкував її Російській православній церкві. Закритий судовий процес над ієрархами УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим

серпень 1946 – прийняття Верховною Радою України Закону про четвертий п’ятирічний план

«Культурна революція» - насадження комуністичної ідеології на ЗУземлях.

Виховання в дусі відданості тоталітарному режиму.

1947 – грошова реформа

28 квітня - липень 1947 – операція «Вісла»

лютий 1947 – Україна разом з іншими союзними державами підписала Паризькі мирні договори з Болгарією, Румунією, Фінляндією, Італією, Угорщиною.

4 червня 1947 – Президія Верховної Ради СРСР прийняла укази «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна» та «Про посилення охорони особистого майна громадян»

21 лютого 1948 – ПВР СРСР прийняла Указ «Про висилення з Української РСР осіб, які злісно ухилябться від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя».

Досягнення укр.науки кінець 40 поч. 50 рр.

1946 – запуск першого експериментального атомного реатору

1948-1951 – С.Лєбєдєв створив першу в Європі малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ»

метод автоматичного зварювання металу під флюсом

1946 – «Жданівщина» - система заходів, спрямованих на відновлювання ідеологічного контролю над суспільством.

«Лисенківщина» -

жовтень 1948 – в Запоріжжі відновлено і введено в дію електрометалургійний завод «Дніпрспецталь»

грудень 1949 – увільнення з посади першого секретаря ЦК КП(б) У і обрання на цю посаду Л. Мельникова

березень 1950 – загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки)

вересень 1950 – Радою Міністрів СРСР прийняте рішення про будівництво Каховської ГЕС

травень 1951 – Львівський автобусний завод випустив перші в Україні автобуси

5 березня 1953 – помер Й. Сталін

червень 1953 – пленум ЦК КПУ увільнив з посади першого секретаря ЦК КПУ Л. Мельникова і вперше обрав на цю посаду українця О. Кириченка

вересень 1953 – пленум ЦК ВКП(б) розглянув питання розвитку сільського господарства

листопад 1953 – введено в експлуатацію перший в СРСР суцільнозварний міст через Дніпро (за проектом Є. Патона)

лютий 1954 – розпочалося освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Алтаю, Сибіру

19 лютого 1954 –  ПВР прийняла указ про передачу Криму до складу УРСР

лютий 1956 – XX з’їзд КПРС, на якому з доповіддю «Про культ особи та його наслідки” виступав М. Хрущов

1956-1964 - десталінізація

30 червня 1956 – постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи і його шкідливих наслідків»

1956 – селяни отримали паспорти

24 грудня 1957 – пленум ЦК увільнив від посади першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка і обрав на цю посаду М. Підгорного

грудень 1958 – Закон СРСР «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР»

1961 – суд у Львові над членами дисидентської організації – Українсько-робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, Г. Кандибою

жовтень 1961 – XXII з’їзд КПРС ухвалив нову програму КПРС

1961 – грошова реформа

лютий 1963 – республіканська народна конференція В Києві, присвячена питанням культури української мови

лютий 1963 – із сибірського заслання до Риму прибув митрополит Ураїнської греко-католицької церкви Й. Сліпий (з 1965 – кардинал)

липень 1963 – пленум ЦК КПУ увільнив від обов’язків першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного. На цю посаду було призначено П. Шелеста

жовтень 1964 – усунення з посади першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова та обрання Л. Брежнєва

серпень-вересень 1965 – перша велика хвиля арештів інтелігенції, працівників культури, письменників, журналістів України

вересень – грудень 1965 – підготовка Іваном Дзюбою праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

Наукові здобутки в УРСР У 1950-1960

-          проектування і будівництво цифрової машини «Київ» 1960

-          перша в СРСР ЕОМ «Дніпро» 1961

-          створення штучних алмазів 1961

-          будівництво і запуск найбільшого у світі прискорювача електронів 1964

-          з 1960 – розпочато виробництво реактивних повітряних лайнерів Ту-124

Посада першого секретаря ЦК КПУ:

1938-1947- М. Хрущов

1947-Л. Каганович

1947-1949 – М. Хрущов

грудень 1949 – Л. Мельников

червень 1953 – О. Кириченко

1957 – М. Підгорний

1963 – П. Шелест

Шестидисятники – молоде покоління талановитих літератирів і митців, які здобули визнання не тільки творчою ай громадською діяльністю. (Клуб «Сучасник» (Київ, 1959 р.), клуб «Пролісок» (Львів, 1962), а також творчі осередки в Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську та інших місцях.

Представники:

Поети і письменники: О. Довженко «Зачарована Десна»

Б. Антоненко-Давидович «За ширмою»

Г. Тютюнник «Вир»

Л. Первомайський «Дикий мед»

В. Симоненко «Тиша і грім»

Л. Костенко «Проміння землі»

І. Драч - вірші

Художники:

 Є. Гуцало, В. Дрозд, В. Зорецький та інші

Композитори:

Б. Лятошинський, Г. Майборода, Ю. Мейтус

Дисиденти – незгодні, інакодумці. Вони відверто висловлювали свої погляди, вимагали від властей зміни політики. Він набув національно-демократичного забарвлення. Це була мирна опозиційна ненасильницька форма боротьби.

Головні акції: конференція в Київському університеті з питань культури і мови, що перетворилась у масову анти русифікаторську акцію; виступи біля пам’ятників Шевченку в Києві, Каневі.

Представники: Л. Лук’яненко, Гр. Гайовий, В. Савченко, В. Чернишов та інші.